Таня Поставна: «Сценарий документального кино невозможно написать наперед»
Сценарий для игрового кино устроен иначе, чем для документального. Об их отличиях и о том, почему полный сценарий документального кино создается только после съемок, нам рассказала украинская сценаристка и основательница продакшена Craft Story Таня Поставна. Публикуем ее рассказ на двух языках.
Раніше до мене звертались за сценаріями. Так ми зробили повнометражний документальний фільм про артиста MONATIK, кілька фільмів для брендів. Але наразі я більше не працюю як сценарист, до якого можна звернутись за сценарієм.
Зараз я розвиваю власну студію CRAFT STORY, яка вже спеціалізується на створенні власних документальних проєктів та ютуб-шоу. Зараз робота будується так: я придумую концепт проєкту і починаю пошук фінансування, тобто виступаю продюсером проєкту. Коли знаходжу фінансування, збираю команду і вже разом із режисерами починаємо працювати над майбутнім документальним проєктом.
Так за останній рік у нас вийшло два документальних проєкти. ЗАПАЛ — документальний проєкт про українську народну культуру і її переосмислення сьогодні. Це більше в жанрі travel documentary. А також документальний серіал СТРІХА про українську народну архітектуру.
Найголовніша особливість написання сценарію документального кіно — це те, що основний сценарій для документального кіно пишеться вже після зйомки.
Принаймні ми працюємо саме так, адже у нас досить індустріальний підхід до продакшену. Ми не робимо один фільм кілька років, ми випускаємо документальні серіали по 5-10 серій на рік. Тому для нас важлива працююча система.
Тому робота будується так, що на етапі підготовки ми робимо великий ресьорч теми, шукаємо герої, формулюємо питання і гіпотези, адже хороше документальне кіно — це завжди дослідження. Ти ніколи не знаєш, що ти знайдеш в результаті. Ми завжди відкриті для того, щоб щось знайти в процесі зйомок.
Після закінчення зйомок ми починаємо робити розшифровки інтерв’ю і відповідати собі на питання про що ж буде наше кіно. Після цього займаємось драматургією, вибудовуванням логіки розповіді. Далі пишемо сценарій для монтажу — де прописані усі таймкоди, синхрони і футажі, потрібні для того, аби скласти історію.
В деяких проєктах ми не використовуємо закадровий голос зовсім, а в деяких — використовуємо, але робимо його ніби додатковим персонажем, частиною історії, щоб це не було схоже на телебачення. Це має бути унікальний крафтовий підхід.
Саме ремесло написання сценарію документального кіно дуже відрізняється від написання сценарія для ігрового кіно. Адже пишучи ігрове кіно ти береш все зі своєї голови і власних нотаток, сценарій же документального кіно — це робота з тоннами матеріалу: відео і текстових розшифровок. Але спільним залишається одне — це драматургія. Кожне кіно стоїть на трьох китах — зав’язка, кульмінація, розв’язка.
Неможливо написати сценарій документального кіно наперед. Він буде кожного дня застарівати, крім того не дасть вам простір для справжнього дослідження.
Тому знімальний сценарій краще замінити просто на сценплан, який буде гнучким і який можна постійно змінювати в процесі роботи. А основний сценарій напишеться після зйомки. Матеріал сам розкаже цю історію.
Раньше ко мне обращались за сценариями. Например, для полнометражного документального фильма об артисте MONATIK, фильмов для брендов. Но теперь я не пишу сценарии на заказ, а развиваю свою студию CRAFT STORY, которая создает собственные документальные проекты и ютуб-шоу.
Работа студии строится так: я придумываю концепт проекта и начинаю поиск финансирования, то есть выступаю его продюсером. Когда нахожу средства, собираю команду и мы начинаем работать.
Так за последний год у нас вышло два документальных проекта: «ЗАПАЛ» — об украинской народной культуре и ее переосмыслении сегодня в жанре travel documentary и сериал «СТРIХА» об украинской народной архитектуре.
С начала полномасштабной войны мы сделали акцент на теме национальной идентичности, потому что сейчас это очень важно и на это есть большой запрос у аудитории.
Главная особенность нашей работы над сценариями к документальным проектам в том, что мы пишем их уже после съемки. У нас достаточно индустриальный подход к продакшену: мы не делаем один фильм несколько лет, а выпускаем документальные сериалы по 5-10 серий в год по своей отлаженной системе.
Сперва мы проводим большой ресерч темы, ищем героев, формулируем вопросы и гипотезы. Ведь хорошее документальное кино — это всегда исследование, и ты никогда не знаешь, что найдешь в результате. Поэтому мы всегда открыты для поиска.
По окончании съемок мы расшифровываем интервью и обсуждаем, о чем будет наше кино. После этого занимаемся драматургией и выстраиванием логики повествования. Далее пишем сценарий для монтажа, где указываем все таймкоды, синхроны и футажи, необходимые, чтобы собрать историю.
В некоторых проектах нет закадрового голоса совсем, а в других мы его используем, но делаем как бы дополнительным персонажем, частью истории, чтобы это не было похоже на телевизионный стиль. К каждому фильму у нас уникальный, крафтовый подход.
Само ремесло написания сценария документального фильма очень отличается от создания сценария для игрового. Ведь для игрового кино ты берешь все из своей головы и заметок. Сценарий же документального фильма создается из тонны видеоматериала и текстовых расшифровок. Но общим остается одно — это драматургия. Каждое кино стоит на трех китах — завязка, кульминация, развязка.
Сценарий документального кино невозможно написать наперед — он будет каждый день устаревать. И, кроме того, не даст вам пространства для настоящего исследования.
Поэтому съемочный сценарий лучше заменить на сценарный план — он получится более гибким, и его можно будет постоянно менять в процессе работы. А основной сценарий сложится после съемки — материал сам расскажет эту историю.
